Піп на казанні
А то раз якийсь піп дуже не любив казання говорити. То одної неділі виходить на казальницю, так каже:
— Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казання казати?
— Ні, не знаємо, — кажуть люди.
— Га, коли ви не знаєте, то й я не знаю, — каже піп та й зліз з казальниці.
На другу неділю знову піп на казальницю.
— Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казати казання?
— Знаємо, — кажуть люди.
— Ну, коли знаєте, то нема вам що й казати. Рцем всі от всея душі!..
Приходить на третю неділю, вже собі люди міркують, як би то його зайти? Змовилися собі... Вилазить піп на казальницю.
— Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казати казання?
То єдна половина людей у церкві каже: «Знаємо», — а друга каже: «Не знаємо».
— Так? — каже піп. — Ну, то добре. Най ті, що знають, та скажуть тим, що не знають. Благоденствіє господнє на всіх вас!
Та й уже було по казанню.
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
