Перейти до вмісту

піхтір

Матеріал з Вікіджерел
піхтір

Піхті́р, ра́, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. См. Пихтір.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924