Рання осінь/Річний пісок слідок ноги твоєї
| ◀ Дівчинку здибав колись маленьку | Рання осінь Річний пісок слідок ноги твоєї |
Цілий день якийсь непевний настрій ▶ |
|
Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще — для мене — не заніс…
Тремтить ріка і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс…
Не заблукають з хуторів лелеки, —
Хіба що вітер хмари нажене…
О, друже мій єдиний, а далекий,
Який тут спокій стереже мене!
Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями несе…
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, — і всесвіт не тече…
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей…
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий — такий великий,
Що я тобі й сказати-б не зумів!