Рання осінь/Хай чужина комусь вбирає очі
| ◀ Від берегів дзвінкої Брамапутри | Рання осінь Хай чужина комусь вбирає очі |
Де ви тепер, давно змужнілі ▶ |
|
Хай чужина комусь вбирає очі,
Нехай про неї навіть мріє хтось
(До переміни місць такі охочі
Всі ті, кому в житті не повелось), —
Для мене-ж досить — певне до загину —
Кількох губерень чи округ тепер,
Що на землі становлять Україну —
УСРР.
Бо що мені та слава галаслива
Про всі дива за тридев'ять морів,
Коли я досі і малого дива —
Землі своєї ще не зрозумів.