Ранні вірші (1923–1925)/Жовтень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук
ЖОВТЕНЬ

Буде в жовтні довіку свято.
Хоч би й час на шляху пристав!
Селянине!
Тому, що знято
Тебе з хреста.

Через те, що степи родючі —
О, єдиний!—
Тобі,
Що червоним у серце влучив
Міліонам чужих рабів!

Чуєш?
Сходить в красі безмежній
Твій великий — для всіх — посів!
Ворскла, Альпи, Берлін, мис Дежнів —
Всі !

До землі припади-но вухом —
Чуєш ти? —
Вся земля
Велетенським рухом —
До твоє! мети.