Ранні вірші (1923–1925)/Сентиментальний тихий полонез

Ранні вірші (1925–1928)
Євген Плужник
«Сентиментальний тихий полонез...»

* * *

Сентиментальний тихий полонез, —
І раптом вся приникла до роялю…
Не треба сліз, моя далека Галю!
Усе загоїться, забудеться, минеться,
І я піду — життям ця необхідність зветься.
Піду в далекі тихі хутори…
Чи ви згадаєте мене у Відні?
Ніхто, ніхто мені не говори,
Що єсть серця якісь близькі і рідні!