Ранні вірші (1923–1925)/Сентиментальний тихий полонез

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук
Ранні вірші (1925–1928)
Євген Плужник
«Сентиментальний тихий полонез...»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
*  *  *

Сентиментальний тихий полонез,—
І раптом вся приникла до роялю...
Не треба сліз, моя далека Галю!
Усе загоїться, забудеться, минеться,
І я піду — життям ця необхідність зветься.
Піду в далекі тихі хутори...
Чи ви згадаєте мене у Відні?
Ніхто, ніхто мені не говори,
Що єсть серця якісь близькі і рідні!