Перейти до вмісту

ратище

Матеріал з Вікіджерел
ратище

Ра́тище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. I. 293. Насажували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. I. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратю́га.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924