РЕВОЛЮЦІЯ.
I.
Вранці — проміню весінній,
Вранці —зважно молодий —
На шпилі, на височіні
З льоху темних приведи.
Ось: повстали під'яремні,
Плине повінь — лєгіон.
Килими зеленоземні
У ґірляндах житніх ґрон.
II.
Він угадав свою мету:
Стремить до неї навпростець,
І кожний бій його сердець
Несе — весну в цвіту.
Прямуй же, страднику святий:
Твої шляхи — широко розляглись,
Твої пісні далеко розлились,
В твоїх словах — вогонь мети!
III.
Не спочивайте: ще не час!
Нехай останній промінь згас —
Самі запалимо вогні —
І в стумі витворимо дні!
На кремінь — крицю: буде світ!
Ми непохітні, мов ґраніт.
Ми йдем, і йдем, несем вогні,
І творим блиск, і творим дні!
IV.
Доволі! Кільцями ланцюг:
Тріпоче прапор соколиний!
Вони спинить хотіли рух,
Але ми линем, линем, линем,
І наш завзято кутий гімн
Ширяє срібні блискавиці.
Туди — в червоні береги —
З низин. Туди. Ми — крила! Птиці!
V.
На площі — в юрми — на мітінґ
Вінки несіть — вінки й ґірлянди
З тремтінь-мигтінь
Революційних прядив.
На площі — на мітінґ — на брук!
І завтра — вірьте — швидко — завтра
Святкує всесвіт бурю — гру
Пала з півоній ватра.
|
