Революція — Червоний заспів
Василь Чумак
1920
ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ.
І.
Риємо — риємо — риємо
Землю, неначе кроти;
З кутів плазуємо зміями.
Сіємо — сіємо — сіємо
Буйні червоні цвіти…
Бурями сійтеся, бурями,
Маки — червоні вогні:
Там по-за гратами-мурами
Тінями сірими-хмурими
Ранки конають ясні.
Вдаримо гучно ми дзвонами —
Всесвіт обійде луна —
Кинемо вільно червоними:
— Владарі світу з коронами,
Вже не потрібні ви нам.
II.
На зелені килими
Папірцями білими
Полетіли вершники з низом розмовлять:
— Гей, не спи, робітнику:
На панському смітнику
Вороги не сплять!
Гордою, сміливою
Бурею бурхливою
Встань, народе зраджений, як один устань:
З співом — перемогами
Новими дорогами
Підемо на брань.
Блисками пожежами
Небо обмережимо,
Сполохами — ралами обрії з'орем:
Годі нагинатися
Годі підставлятися
Під вагу ярем!
III.
Ми — тіні… Ми — тіні меткі.
Ми — влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависти море, —
І в ночі осінні, в обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
Червоний тероре!
Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів. —
І хто є відважний, і хто нас поборе?…
Ми — тіні. Ми — криця. В обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
Червоний тероре!
|
