Перейти до вмісту

родимець

Матеріал з Вікіджерел
родимець

Роди́мець, мця, м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. I. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924