розщибатися
| розщибатися |
|
|
Розщиба́тися, ба́юся, єшся, гл. Разбиваться. Ой за поповичем дзвони ся розщибают. Гол. I. 61.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| розщибатися |
|
|
Розщиба́тися, ба́юся, єшся, гл. Разбиваться. Ой за поповичем дзвони ся розщибают. Гол. I. 61.