розімчати
розімчати
|
|
Розімча́ти, чу́, чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. I. 10.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924