ронд
ронд
|
|
Ронд, ду, м. Сбруя. Шитії золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. Ро́ндик.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Ронд, ду, м. Сбруя. Шитії золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. Ро́ндик.