рудка

рудка

Ру́дка, ки, ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924