А в недѣлоньку рано стала нам ся новина;
Підмовила Ганзуненька богацького сина:
Покинь-же ти богатство а я покину дѣти,
Ой ходѣмо ми на Украйноньку мешканенька глядѣти!..
Ой пійшоў Ѣвась, пійшоў с плугом поле орати
Взяла-ся єго Ганзуненька из дому виберати.
Ой оре Ѣвась, оре сивими волами —
Не видати Ганзуненьки ис чорними бровами,
Ой, оре Ѣвась, оре, та-й стаў спочивати —
Ой, десь моєй Ганзуненьки из дому не видати! —
Ой, сѣў Ѣвась на коня, ой поѣхаў до дому:
Анѣ палено, анѣ варено, бо лебонь нема кому?
Прийшоў Ѣвась до хати, взяў-ся дѣтий питати:
Ой, дѣти-ж моѣ дрібнесенькі! де ся вам дѣла мати? —
Ой пійшла наша мати а в чай по корови,
А нам тілько йно повѣла: будьте дѣти здорові! —
Ой пійшлаж наша мати а в гай по теляти,
А нам тілько йно вповѣла: ой не вашая, дѣти, мати!
Ой, бодай тіѣ лози, та спалили морози!
Ой, бодай тебе, ой Ганзуненько побили моѣ сльози!
Ой взяў Ѣвась дитину - та поглянуў в кватиру,
Верни-ся, верни Ганзуню сердце та ўважай на дитину! —
|
