Русалка Днѣстровая/Насунула хмара с Підгіря…
Зовнішній вигляд
◀ Ой, вилетѣў сокіл та з лѣса на поле… | Русалка Днѣстровая I. Думи и Думки 19. «Насунула хмара с Підгіря…» |
Ой дуброво, дубровонько! ▶ |
|
Насунула хмара с Підгіря,
Надлетѣў сокіл с Поділя,
Козак ся питаў сокола:
Чи не буваў ти в далекім краю?
Чи не чуваў ти о якій новинѣ?
Чи не тужит дѣвчина по менѣ? —
Ой тужит, тужит, на ліжку лежит,
Правоў ся ручкоў за серце держит. —
Прилетѣў сокіл, та-й промовляє:
Радуй-ся дѣвчино, гість до тебе йде!
А дѣвчина ся урадовала,
Своѣй челядоньцѣ свѣтелце дала:
Свѣти челядонько як в день так в ночи,
Най я ся надивлю милому в очи,
Ой, чи не змарнѣў з Уманя вдучи…
Ой, змарнѣў-єм, змарнѣў, дѣвчино змарнѣў,
То все через тебе щом тя невидѣў! —