Ой, цѣлий день Кременюшка анѣ ѣў, анѣ пиў,
Ой, цѣлий день Кременюшка у тузѣ ходиў,
Ой, своѣ неньки, мамки по за столи садиў,
Ой, а своѣ сукнѣ дорогі в скринѣ ховаў,
Ой, а своѣ вина, пива позаточуваў,
Ой, а своѣ ворон конѣ та на стайнѣ ставиў.
Ой, поѣхаў Кременюшка та за три войнѣ,
Ой, а єго неньки, мамки зависливѣ були,
Ой, писали дрібні листи до него слали:
Ой, вже-ж твоѣ неньки, мамки порозганяні,
Ой, вже-ж твоѣ сукнѣ дорогі посхоџувані,
Ой, вже-ж твоѣ вина, пива повитачувані,
Ой, вже-ж твоѣ ворон конѣ та поз-ѣжџувані,
Ой, приѣхаў Кременюшка ой из трьох войнів,
Ой запукаў, та застукаў у нові ворота:
Вийди, вийди, Катериньо сама молода!
Вийшла, вийшла Катерина відчиняти ворота,
А він єѣ стяў головоньку из плеча....
Ой, прийшоў-же Кременюшка до новой стаєнки,
Ой, вже-ж єго ворон конѣ позастоювані,
Ой, пішоў-же Кременюшка до своѣй пивницѣ
Ой, вже-ж єго вина, пива позацвѣтовані,
Ой, пішоў-же Кременюшка ой до своѣй скринѣ
Ой, вже-ж бо єго сукнѣ дорогі та позлежовані,
Ой, пішоў-же Кременюшка до новой свѣтлицѣ,
Ой, вже-ж єго неньки, мамки позасиџувані —
А старая єго мати на крѣселку сидит,
Маленькоє воробятко на руках держит:
Теперь-же я моя мати, щоб Бога ся не бояў,
Теперь-би я тобѣ мати до порога главу стяў.[1]
|
