рюмати

Матеріал з Вікіджерел
рюмати

Рю́мати, маю, єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924