рядовик
рядовик
|
|
Рядови́к, ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. I. 135.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924