ріжа
| ріжа |
|
|
Рі́жа, жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. I. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. I. 5.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| ріжа |
|
|
Рі́жа, жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. I. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. I. 5.