рій

рій

Рій, роя́, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. Ройо́к, роє́чок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924