сапати
сапати
|
|
Са́пати, паю, єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Пышать. З рота полом'я сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полум'я.
Сапа́ти, па́ю, єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924