саєта

саєта

Сає́т, ту, м. сає́та, ти, ж. 1) Родъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 426. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924