сич

сич

Сич, ча́, м. Птица: сычъ. Сичі кукувакають на хаті. Грин. I. 255. Тю, з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Дивиться, як сич на сову. Посл. Ум. Си́чик.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924