Скажіть ви подрузі своїй, дівчата,
Що я не сплю ночей, - про неї мрію,
Що в ніжних мріях - увесь я пломенію,
Я сам хотів признатись їй,
Та слів я - не знайшов!
Очей чудесних вогонь мене чарує,
Чекатиму на щастя, допоки не помру я,
Скажіть, що в путах кохання я страждаю,
Що - сил збороть не маю я -
Страждання потайні!..
Коли б мені - сміливості набратись,
Я б їй сказав: даремно ти ховаєш,
Що ти - сама, сама мене кохаєш,
Зніми ж - холодну маску тй
І серденько - відкрий!
Очей чудесних - вогонь мене чарує,
Чекатиму на щастя, допоки не помру я,
У ніжних путах кохання я страждаю,
Дарую я життя тобі!
Що хочеш - з нйм робй!..
