скраколь
Зовнішній вигляд
скраколь
|
Скра́ко́ль, кля, м. Родъ кегля. Скраклі́. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 1887. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) См. Начиння. Шух. I. 255, 256. 4) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. I. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924