Перейти до вмісту

скраколь

Матеріал з Вікіджерел
скраколь

Скра́ко́ль, кля, м. Родъ кегля. Скраклі́. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 1887. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) См. Начиння. Шух. I. 255, 256. 4) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. I. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924