Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/абомовня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
абомовня
Берлін: Українське слово, 1924

Абомо́вня, ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. I. 212.