Словарь української мови (1924)/авдитор

by Борис Грінченко

◀ ава

Словарь української мови Борис Грінченко А авдитор

авдиторія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Авди́тор, ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. I. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. III. 146.