Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ага-га

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
ага-га
Берлін: Українське слово, 1924

Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! Шейк. 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то? Ком. I. 47.