Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/адукант

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
адукант
Берлін: Українське слово, 1924

Адука́т, Адука́нт, та, м. Адвокатъ. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.