Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/алилуйко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
алилуйко
Берлін: Українське слово, 1924

Алилу́йко, ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.