Словарь української мови (1924)/алькир

by Борис Грінченко

◀ альбо

Словарь української мови Борис Грінченко А алькир

альт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Альки́р, ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Алькирик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.