Словарь української мови (1924)/аминь

by Борис Грінченко

◀ американський

Словарь української мови Борис Грінченко А аминь

амінь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.