Словарь української мови (1924)/анахтема

by Борис Грінченко

◀ аналой

Словарь української мови Борис Грінченко А анахтема

анахтемський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ана́хтема, ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.