Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/антиминс

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
антиминс
Берлін: Українське слово, 1924

Антими́нс, са, м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.