Словарь української мови (1924)/антипко

by Борис Грінченко

◀ антипка

Словарь української мови Борис Грінченко А антипко

антипковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Анти́пко, ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.