Словарь української мови (1924)/аршинник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ аршинний Словарь української мови
Борис Грінченко
А
аршинник 		ар'ян ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Арши́нник, ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/аршинник&oldid=461636