Словарь української мови (1924)/асесор
Зовнішній вигляд
◀ асавула | Словарь української мови А асесор |
асесорський ▶ |
|
Асе́сор, ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.