Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/асесор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
асесор
Берлін: Українське слово, 1924

Асе́сор, ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.