Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ассафет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
ассафет
Берлін: Українське слово, 1924

Ассафе́т, ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook и Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.