Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/афинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
афинник
Берлін: Українське слово, 1924

А́финник, ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.