Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ахнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
ахнути
Берлін: Українське слово, 1924

А́хнути, ну, неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. I. 77.