Словарь української мови (1924)/аяйкало
| ◀ аяй | Словарь української мови А аяйкало |
аяйкання ▶ |
|
Ая́йкало, ла, м. 1) Произносящій: аяй, стонущій. Желех. 2) Трусъ, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
| ◀ аяй | Словарь української мови Борис Грінченко А аяйкало |
аяйкання ▶ |
|
Словарь української мови — А
аяйкало
Борис Грінченко
1924
Ая́йкало, ла, м. 1) Произносящій: аяй, стонущій. Желех. 2) Трусъ, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.