Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/баб'ячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баб'ячий
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.