Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бабити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бабити
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́бити, блю, биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. I. 77.