Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бабусин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бабусин
Берлін: Українське слово, 1924

Бабу́син, на, не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.