Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бабій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бабій
Берлін: Українське слово, 1924

Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.