Словарь української мови (1924)/бабіти
Зовнішній вигляд
◀ бабінка | Словарь української мови Б бабіти |
бабка ▶ |
|
Бабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. См. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.