Словарь української мови (1924)/бабіти

by Борис Грінченко

◀ бабінка

Словарь української мови Борис Грінченко Б бабіти

бабка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. См. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.