Словарь української мови (1924)/бавити

by Борис Грінченко

◀ бавина

Словарь української мови Борис Грінченко Б бавити

бавитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.