Словарь української мови (1924)/багатиня

by Борис Грінченко

◀ багатий

Словарь української мови Борис Грінченко Б багатиня

багатиревий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Багатиня́, ні́, м. Богачъ. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.