Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/багач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багач
Берлін: Українське слово, 1924

Бага́ч, ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. I. 151.